Хто може використати спрощену систему оподаткування

Спрощена система оподаткування наразі є найпопулярнішою для використання малим бізнесом, оскільки передбачає заміну сплати цілої низки податків на оплату єдиного податку з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. 

Юридична особа (підприємство) або фізична особа – підприємець може обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідатиме певним законом вимогам та зареєструється в установленому порядку платником єдиного податку.

Главою 1 розділу XIV «Спеціальні податкові режими»  Податкового кодексу України (далі - ПКУ) визначено критерії, за якими підприємства – юридичні особи та підприємці – фізичні особи можуть  застосовувати  спрощену систему, за такими основними показниками:

• кількість найманих працівників;
• обсяг доходу;
• здійснювані види діяльності. 

Для початку розглянемо, при здійсненні яких видів діяльності суб'єкт господарювання – ndash; підприємство чи підприємець не зможе бути платником єдиного податку. Цей перелік визначено пунктом 291.5 ПКУ:

• діяльність з організації, проведення азартних ігор;
• обмін іноземної валюти;
• виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів у ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб з роздрібного продажу пива та столових вин);
• видобуток, виробництво, реалізація дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, у тому числі органогенної освіти (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каменю, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каменю);
;
• видобуток, реалізація корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;
• діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, що здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування», сюрвеєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III ПКУ;
• діяльність з управління підприємствами;
• діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності) та зв'язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);
• діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) предметами мистецтва, колекціонування або антикваріату;
• діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;
• діяльність з проведення технічних випробувань та досліджень (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005);
• діяльність у сфері аудиту;
• надання фізичними особами – підприємцями в оренду земельних ділянок загальною площею понад 0,2 га, житлових приміщень та/або їх частин загальною площею понад 100 квадратних метрів, нежитлових приміщень та/або їх частин загальною площею понад 300 квадратних метрів
• діяльність страхових (перестрахових) брокерів, банків, кредитних спілок, ломбардів, лізингових компаній, довірчих товариств, страхових компаній, установ накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційних фондів та компаній, інших фінансових установ, визначених законом, реєстраторів цінних паперів.

Також не можуть бути платниками єдиного податку:

• суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків;
• представництва, філії, відділення та інші підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;
• фізичні та юридичні особи – нерезиденти;
• суб'єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, який виник унаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). 

Суб'єкти господарювання, які використовують спрощену систему оподаткування, діляться на 6 груп платників єдиного податку.  Критерії для визначення групи, а також ставки єдиного податку розглянемо в таблиці: